1. Який втратив слух, став глухим (про людину або тварину).
2. Який перестав реагувати на певні звуки, звик до них і не помічає (переносно).
3. Який затих, перестав звучати або в якому припинилися звуки (переносно, часто про місцевість).
оглухлий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
О покотьоло рук, і губ, і ніг, відьомська завірюха пелехата жбурнула нас, мов вихор, на розплату в оглухлий яр, і в ярий грім, і в гріх. Тягнулись гони видовжених тіл, курілись димом верховіття сосон, коли кошлатий і простоволосий загоготів багаттям суходіл.
— Невідомий автор, “140 Vybrane Vyd 2016 R”
Частина мови: прикментик () |