оглухлий

[oɦluxlɪj] Прикметник

Буква:О

Значення

  1. (Медицина) –

    Який втратив слух, став глухим (про людину або тварину).

  2. (Психологія) –

    Який перестав реагувати на певні звуки, звик до них і не помічає (переносно).

  3. (Лінгвістика) –

    Який затих, перестав звучати або в якому припинилися звуки (переносно, часто про місцевість).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. оглухлий, р. оглухлого, д. оглухлому, з. оглухлого, о. оглухлим, м. оглухлім

Більше записів