Який має на собі обчіпки — залишки прилиплої землі, бруду, снігу тощо (переважно про колеса, взуття, одяг).
Який обліплений, обкручений чимось з усіх боків (наприклад, рослинами, паростками).
Категорія: О
-
обчіпляти
1. Те саме, що обчіпати — знімати, обдирати щось з поверхні, очищати від чогось (наприклад, обчіпляти кору з дерева, обчіпляти шкіру з фруктів).
2. Розмовне. Сильно обхопити, охопити когось або щось руками, чіпляючись (наприклад, обчіпляти руками стовбур).
3. Переносне значення: нав’язливо приставати до когось, докучати комусь.
-
обчіплятися
1. (розм.) Чіплятися за щось, хапатися руками за різні предмети або частини чогось для утримання рівноваги, підйому тощо; обхоплювати щось руками.
2. (перен., розм.) Нав’язувати свою присутність, компанію; приставати до когось із чимось, докучати.
-
обчіркач
Обчіркач — власна назва персонажа з українського фольклору та народних казок, злий дух, чорт, який має звичку обчісувати, обдирати (обчі́ркувати) людей, особливо тих, хто заблукав у лісі.
Обчіркач — у переносному значенні: про злу, неприємну, набридливу людину, яка докучає іншим.
-
обчіркування
обчіркування — дія за дієсловом обчіркувати; процес обведення, обмальовування контуру чого-небудь круглими або дугоподібними лініями; результат такої дії.
-
обчіркувати
Обчіркувати — у техніці, зокрема в авіабудуванні: наносити на поверхню деталі шар чорного лаку (чірку) для виявлення мікротріщин, дефектів або нерівностей шляхом контакту з контрольованою поверхнею (калібром).
-
обчіркуватися
1. (розм.) Обережно, поступово зісковзнути, зіслізнути з чогось, обпіснутися.
2. (перен., розм.) Обережно, непомітно віддалитися, піти від когось або від чогось, уникаючи зустрічі або участі.
-
обчісувальний
Прикметник, що стосується процесу обчісування вовни, волокон або інших матеріалів, призначений для нього або використовуваний під час нього.
У техніці: що має відношення до робочого органу (наприклад, барабана) або машини (обчісувальної) для розчісування та очищення волокнистих матеріалів (вовни, льону, бавовни тощо) у прядінні.
-
обчісування
1. Дія за значенням дієслова “обчісувати” — процес ретельного розчісування волосся по всій голові або хутра тварини по всій поверхні.
2. (у техніці, обробці матеріалів) Видалення задирок, заусенців, нерівностей або обробка поверхні шляхом зіскрібання або абразивного інструменту для надання рівності та гладкості.
3. (переносно, розм.) Сувора критика, осуд або детальний розбір чиїхось дій, вчинків з виявленням недоліків.
-
обчісувати
1. Ретельно, старанно розчісувати волосся, надаючи йому певної форми або укладки.
2. Розчісуючи, робити гладким, акуратним (волосся, гриву, хвіст тварини).
3. Перен., розм. Суворо критикувати, осуджувати когось; лаяти, сварити.