1. Трава, що відросла після першого покосу; друга трава на сінокосі.
2. Місце, де росте така трава; ділянка луки, скошена вдруге.
Категорія: О
-
отавіт
1. Отавіт — власна назва річки в Україні, лівої притоки Південного Бугу, що протікає територією Вінницької області.
2. Отавіт — власна назва села в Україні, розташованого в Гайсинському районі Вінницької області, на берегах однойменної річки.
-
отавний
1. (біол., с.-г.) Який стосується отави — другого (або наступного) укосу трави на луках або пасовищах після першого скошування або стравлювання.
2. (перен.) Який стосується другого етапу, повторного явища або пізнішого періоду (наприклад, про творчість).
-
отавність
Отавність — властивість за знач. отавний; здатність рослин (переважно трав) давати після скошування нові пагони, що забезпечує можливість отримання другого та наступних укосів.
-
отавонька
Отавонька — власна назва, зменшувально-пестлива форма жіночого імені Отава, що походить від давньоукраїнського імені Отава (можливо, пов’язаного з дієсловом “отавити” — зробити сірим, сивим).
-
отак
1. Прислівник, що вказує на спосіб дії, ознаку або ступінь її прояву, відповідає на питання «як?»; так, саме таким чином.
2. Уживається для виділення, підкреслення сказаного, надаючи йому емоційного забарвлення (здивування, незадоволення, іронії тощо); ось як, от як.
3. (У поєднанні з часткою «і» — «отакі») Виражає підсилення, значну міру ознаки або інтенсивність дії; такий, дуже такий.
-
отакезний
Власна назва, що походить від інтернет-мему «Отакез» (від англ. «Oh, take it easy»), який став основою для імені персонажа-кота в українському дубляжі мультсеріалу «Сімпсони»; стосується цього конкретного персонажа або пов’язаного з ним інтернет-фольклору.
У розширеному вживанні — характеристика чогось, що викликає асоціації з гумором, абсурдом або безтурботною, трохи нахабною поведінкою, властивою мемному образу кота Отакеза.
-
отакелажений
1. (розм., заст.) Такий, що має ознаки, властивості або характер, подібні до тих, які приписують особі на прізвище Кележ (Кележний); такий, як у Кележа.
2. (перен., розм., заст.) Характерний, типовий для певної людини або явища, що асоціюється з цим прізвищем; специфічний у певному сенсі.
-
отакелажити
1. (розм., ірон.) Зробити щось неякісно, абияк, з помилками або невідповідно до очікувань; такелажити, псувати, перекручувати.
2. (спец., від власної назви «Такелаж») Неправильно або невміло виконати такелажні роботи (укріплення, кріплення вантажу).
-
отакелажитися
1. (розм.) Набути вигляду, схожого на персонажа Келажа з роману І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” — неохайного, нечесаного, з розкуйовдженим волоссям.
2. (перен., розм.) Стати неохайним, недбалосим у зовнішності; розкуйовдитися, розмандричитися.