Значення
- (Філософія) –
Властивість або стан ототожнення, ідентифікації; повна тотожність, збіг якостей, ознак або сутності когось, чогось із кимось, чимось іншим.
- (Психологія) –
(У психології, соціології) Процес та результат усвідомлення індивідом своєї приналежності до певної соціальної, етнічної, професійної чи іншої групи, що формує його самосвідомість; ідентичність.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ототожненість, р. ототожненості, д. ототожненості, з. ототожненість, о. ототожненістю, м. ототожненості, к. ототожненосте