отоса

[otosɑ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    отоса — діалектна назва вуха, особливо зовнішнього вуха (частина голови, орган слуху); говірковий термін, поширений в українських говорах Карпатського регіону та західних областей.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. отоса, р. отоси, д. отосі, з. отосу, о. отосою, м. отосі, к. отосо

Більше записів