ототожнення

[ototoʒnɛnnjɑ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. (Психологія) –

    Дія за значенням дієслова “ототожнювати”; встановлення тотожності, повної схожості або тотожності між кимось, чимось; сприйняття когось або чогось як того самого, що й інший об’єкт.

  2. (Психологія) –

    (У психології) Механізм психологічного захисту або несвідоме наслідування, при якому індивід у своїх переживаннях, поглядах, поведінці повністю або частково уподібнюється іншій особі (реальній, ідеальній або уявній).

  3. (Соціологія) –

    (У соціології, філософії) Процес, в результаті якого індивід або група починає відчувати себе єдиним цілим з іншою особою, групою, соціальним інститутом або ідеєю.

  4. (Математика) –

    (У логіці, математиці) Встановлення тотожності, логічної рівності між двома об’єктами, поняттями або виразами.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ототожнення, р. ототожнення, д. ототожненню, з. ототожнення, о. ототожненням, м. ототожненні, к. ототожнення

Більше записів