ототожнення

1. Дія за значенням дієслова “ототожнювати”; встановлення тотожності, повної схожості або тотожності між кимось, чимось; сприйняття когось або чогось як того самого, що й інший об’єкт.

2. (У психології) Механізм психологічного захисту або несвідоме наслідування, при якому індивід у своїх переживаннях, поглядах, поведінці повністю або частково уподібнюється іншій особі (реальній, ідеальній або уявній).

3. (У соціології, філософії) Процес, в результаті якого індивід або група починає відчувати себе єдиним цілим з іншою особою, групою, соціальним інститутом або ідеєю.

4. (У логіці, математиці) Встановлення тотожності, логічної рівності між двома об’єктами, поняттями або виразами.

Приклади:

Приклад 1:
Це й зумовило ототожнення в його світогляді семантики добра і краси. Розуміння мистецтва у нього закономірно випливає з теорії «сродностІ».
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”