Значення
- (Філософія) –
Процес або результат встановлення тотожності, повної відповідності між двома або більше об’єктами, поняттями, явищами або особами, коли їх сприймають як одне ціле.
- (Психологія) –
У психології — механізм психологічного захисту або несвідоме наслідування, при якому людина частково або повністю переносить на себе якості, риси, переживання або моделі поведінки іншої людини чи групи.
- (Математика) –
У логіці та математиці — встановлення тотожності, логічної рівності між двома виразами або поняттями, що доводить їх взаємозамінність у певному контексті.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ототожнювання, р. ототожнювання, д. ототожнюванню, з. ототожнювання, о. ототожнюванням, м. ототожнюванні, к. ототожнювання