ототожнювання

[ototoʒnjuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. (Філософія) –

    Процес або результат встановлення тотожності, повної відповідності між двома або більше об’єктами, поняттями, явищами або особами, коли їх сприймають як одне ціле.

  2. (Психологія) –

    У психології — механізм психологічного захисту або несвідоме наслідування, при якому людина частково або повністю переносить на себе якості, риси, переживання або моделі поведінки іншої людини чи групи.

  3. (Математика) –

    У логіці та математиці — встановлення тотожності, логічної рівності між двома виразами або поняттями, що доводить їх взаємозамінність у певному контексті.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ототожнювання, р. ототожнювання, д. ототожнюванню, з. ототожнювання, о. ототожнюванням, м. ототожнюванні, к. ототожнювання

Більше записів