Позначка: дієслово

  • омолодити

    1. Зробити молодшим за віком або зовнішнім виглядом, надати ознак молодості.

    2. Перен. Оживити, відродити, надати нових сил, свіжості; оновити.

    3. Спец. (у садівництві) Провести омолоджувальну обрізку дерев або кущів для поліпшення їхнього росту та плодоношення.

  • омолодитися

    1. Стати молодшим за віком або виглядом; набути рис, властивих молодому вікові.

    2. Перен. Оновитися, набути свіжості, енергійності, активності, подібно до молодого організму або явища.

    3. Біол. Про організм, тканини тощо: відновити свої структури та функції, що властиві молодому стану.

  • омолодіти

    1. Стати молодшим за віком, набути зовнішності або відчуттів, властивих молодому вікові; відновити молодість або бадьорість.

    2. (перен.) Отримати новий поштовх до розвитку, стати сучаснішим, актуальнішим або енергійнішим (про явища, організації тощо).

  • омолодітися

    Стати молодшим за віком або виглядом; набути рис, властивих молодості.

    Відчути приплив сил, бадьорості, енергії, характерних для молодого віку.

    Про рослини: дати нові, свіжі пагони або листя; відродитися.

  • оморочити

    1. Заплутати, збити з пантелику, призвести до стану розгубленості або несвідомості; оглушити, одурматити.

    2. Обманути, ввести в оману хитромудрими міркуваннями або обіцянками; ошукати.

    3. Зачарувати, приголомшити, справити сильне враження, часто з відтінком захвату або здивування.

  • оморочитися

    1. (розм.) Втратити ясність думок, збентежитися, заплутатися від надмірної кількості інформації, складних обставин або сильних вражень.

    2. (заст.) Захопитися кимось або чимось до непритомності, опинитися в стані сильного запаморочення, екстазу.

  • оморочувати

    1. Викликати стан моро́ку, запаморочення, втрати рівноваги або свідомості; робити млявим, сонним, пригніченим.

    2. Переносно: навмисно ускладнювати розуміння чогось, робити заплутаним, незрозумілим; вводити в оману складними міркуваннями або хибними твердженнями.

    3. Застаріле: зачаровувати, принаджувати, обдаровувати (часто у поетичному вжитку).

  • омужичитися

    1. Стати подібним до чоловіка за зовнішністю, поведінкою або характером; набути грубих, невихованих чи примітивних рис.

    2. (заст.) Вступити у шлюб, вийти заміж (про жінку).

  • різати

    1. Розділяти на частини, розкривати або відокремлювати щось за допомогою гострого предмета (ножа, леза тощо).

    2. Завдавати порізу або рани гострим предметом; поранити.

    3. Робити надріз, насічку, зарубку на чомусь.

    4. Підрізувати, скорочувати, відрізаючи частину чогось (наприклад, волосся, тканину).

    5. У техніці, ремеслах — обробляти матеріал різанням (метал, дерево, скло).

    6. Перен. Викликати різкий, неприємний біль або відчуття (про холод, вітер, звук тощо).

    7. У карткових іграх — тасувати колоду карт, розрізаючи її на дві частини.

    8. Розмовне. Вбивати, заколювати.

    9. Жарг. Грати на музичному інструменті (здебільшого про струнні або клавішні).

  • різатися

    1. Завдавати собі порізів або поранень гострим предметом, найчастіше навмисно.

    2. Вступати у бій, сутичку з використанням холодної зброї; рубатися, сіктися.

    3. Різко та болісно відчуватися, вражати (про відчуття, думку тощо).

    4. Виділятися різким контрастом, кидатися в очі (про колір, лінію, деталь).

    5. У картярських та азартних іграх — брати участь у грі, грати на великі ставки.