Позначка: іменник

1. Рідкісне прізвище українського походження, що зустрічається переважно на Західній Україні.

2. У місцевих говірках може вживатися як позначення людини, пов’язаної з місцевістю, де росте бабка (вид осоки) або де багато боліт.

1. (діал.) Те саме, що баба (у значеннях: літня жінка; дружина, мати чоловіка; повитуха).

2. (зоол., діал.) Великий нічний метелик з родини совок, шкідник сільськогосподарських культур; іноді так називають інших великих метеликів, зокрема сатурній руду.

3. (діал.) Пристрій для ручного обмолоту зерна, що нагадує велику дерев’яну колотушку; ціп.

1. (зоол.) Самка бабуїна, мавпи роду павіанів (Papio).

2. (перен., розм., зневажл.) Про грубу, непривабливу жінку.

1. Велика мавпа роду павіанів (Papio) з родини мавпових, поширена в Африці та на Аравійському півострові, що має видовжену морду, потужні щелепи та довгу шерсть, часто утворює великі стада.

2. Рід приматів (Papio), до якого входять кілька видів павіанів, зокрема павіан анубіс, павіан гамадрил, павіан гвінейський тощо.

1. Бабуші — власна назва села в Україні, розташованого в Одеській області, Білгород-Дністровському районі.

2. Бабуші — власна назва села в Україні, розташованого в Чернігівській області, Ніжинському районі.

1. Мати чийогось батька або матері; жінка стосовно онуків та онук.

2. Зазвичай літня жінка (також звернення до неї).

3. Переносно: стара, досвідчена жінка, яка часто є носієм народної мудрості, знань, звичаїв.

4. У фольклорі та міфології: казковий персонаж, часто чарівна або мудра істота (наприклад, Баба-Яга).

1. Зменшувально-пестливе від “бабуся” — жінка похилого віку, яка є матір’ю чи свекрухою батька або матері, а також загальне звертання до літньої жінки, що виражає приязнь, повагу або близькість.

2. (переносно, розм.) Ласкаве позначення літньої, досвідченої жінки, яка опікується кимось, дбайлива господиня або та, що вміє добре готувати, розповідати історії тощо.

3. (у фольклорі, етнографії) Можлива назва обрядової ляльки, оберега або персонажа народних казок, що втілює образ доброї, мудрої предки чи покровительки.

1. Ласкаве, пестливе зменшувальне від слова “бабуся” — жінка похилого віку, яка є матір’ю чи свекрухою батька або матері.

2. Звертання або назва для літньої жінки, часто не родички, що виражає повагу, приязнь або близькість.

1. Ласкаве звертання або назва літньої жінки, особливо матері батька чи матері; бабуся.

2. (переносно) Ласкаве, поважне звертання до літньої жінки, часто незнайомої.

3. (діал.) Дружина діда; баба, бабуся.

1. Ласкаве зменшувальне звертання до бабусі (матері батька чи матері), що виражає ніжність, повагу або близькі стосунки.

2. Звертання до літньої жінки, переважно незнайомої, у побутовому спілкуванні як ознака поваги до віку.

3. Переносно: літня жінка, яка опікується кимось, доглядає за кимось або виконує функції бабусі у певному колі людей (наприклад, у дитячому закладі).