бабця

[bɑbt͡sjɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    (діал.) Те саме, що баба (у значеннях: літня жінка; дружина, мати чоловіка; повитуха).

  2. (Зоологія) –

    (зоол., діал.) Великий нічний метелик з родини совок, шкідник сільськогосподарських культур; іноді так називають інших великих метеликів, зокрема сатурній руду.

  3. (Техніка) –

    (діал.) Пристрій для ручного обмолоту зерна, що нагадує велику дерев’яну колотушку; ціп.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бабець, р. бабця, д. бабцеві, з. бабця, о. бабцем, м. бабцеві, к. бабцю

Більше записів