бабчар

[bɑbt͡ʃɑr] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Рідкісне прізвище українського походження, що зустрічається переважно на Західній Україні.

  2. (Лінгвістика) –

    У місцевих говірках може вживатися як позначення людини, пов’язаної з місцевістю, де росте бабка (вид осоки) або де багато боліт.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бабчар, р. бабчара, д. бабчарові, з. бабчар, о. бабчаром, м. бабчарі, к. бабчаре

Більше записів