бабуля

[bɑbuljɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Ласкаве зменшувальне звертання до бабусі (матері батька чи матері), що виражає ніжність, повагу або близькі стосунки.

  2. (Лінгвістика) –

    Звертання до літньої жінки, переважно незнайомої, у побутовому спілкуванні як ознака поваги до віку.

  3. (Соціологія) –

    Переносно: літня жінка, яка опікується кимось, доглядає за кимось або виконує функції бабусі у певному колі людей (наприклад, у дитячому закладі).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бабуля, р. бабулі, д. бабулі, з. бабулю, о. бабулею, м. бабулі, к. бабуле

Більше записів