бабуня

[bɑbunjɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Ласкаве звертання або назва літньої жінки, особливо матері батька чи матері; бабуся.

  2. (Лінгвістика) –

    (переносно) Ласкаве, поважне звертання до літньої жінки, часто незнайомої.

  3. (Лінгвістика) –

    (діал.) Дружина діда; баба, бабуся.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бабуня, р. бабуні, д. бабуні, з. бабуню, о. бабунею, м. бабуні, к. бабуню

Більше записів