бабусенька

[bɑbusɛnʲkɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Ласкаве, пестливе зменшувальне від слова “бабуся” — жінка похилого віку, яка є матір’ю чи свекрухою батька або матері.

  2. (Лінгвістика) –

    Звертання або назва для літньої жінки, часто не родички, що виражає повагу, приязнь або близькість.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бабусенька, р. бабусеньки, д. бабусеньці, з. бабусеньку, о. бабусенькою, м. бабусеньці, к. бабусенько

Приклади з художньої літератури

  • Старую бабусеньку згадаю!
    Вона мене кохала: піснями пеленала,
    Рідним словом кормила, рідній мові учила;
    Старую бабусеньку згадаю!
    — Кузьма Скрябін
  • Згадаю старую сиротину, бо вже її родину
    Давно взяла могила, і землею здавила,
    Й кропивою прикрила, дощем-снігом змочила.
    Бабусенька була сиротина, бо вже її дитина,
    — Кузьма Скрябін
  • І про його бабусенька співала!
    Та ще бабусенька згадала:
    Як зозуля кувала, лихо віщувала;
    Як чорная година списи, шаблі трощила
    — Кузьма Скрябін
  • І довгую чуприну в крові помочила
    Та й глибокую могилу зарила.
    Бабусенька мені співала,
    Мов осінь листя зривала і в осоці шелестіла:
    — Кузьма Скрябін
  • Вже спав голос, бабусенькахрипіла;
    Вона ж таки співала, вона ж таки співала!
    — Кузьма Скрябін

Більше записів