бабусечка

[bɑbusɛt͡ʃkɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Зменшувально-пестливе від “бабуся” — жінка похилого віку, яка є матір’ю чи свекрухою батька або матері, а також загальне звертання до літньої жінки, що виражає приязнь, повагу або близькість.

  2. (Лінгвістика) –

    (переносно, розм.) Ласкаве позначення літньої, досвідченої жінки, яка опікується кимось, дбайлива господиня або та, що вміє добре готувати, розповідати історії тощо.

  3. (Етнографія) –

    (у фольклорі, етнографії) Можлива назва обрядової ляльки, оберега або персонажа народних казок, що втілює образ доброї, мудрої предки чи покровительки.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бабусечка, р. бабусечки, д. бабусечці, з. бабусечку, о. бабусечкою, м. бабусечці, к. бабусечко

Більше записів