Позначка: іменник

1. Послідовник або прихильник політичних ідей та теорій Франсуа-Ноєля Бабьофа (Gracchus Babeuf), французького революціонера-утопіста кінця XVIII століття, який виступав за соціальну рівність і скасування приватної власності, вважаючись одним із попередників комуністичної ідеології.

2. Учасник або прибічник «Змови рівних» (фр. Conjuration des Égaux) — таємного революційного товариства, організованого Бабьофом у 1796 році з метою повалення Директорії та встановлення суспільства справжньої рівності.

1. Політичне вчення та рух бідняків, селян і пролетаріїв у Франції кінця XVIII століття, засноване Гракхом Бабефом, що виступало за соціальну рівність, скасування приватної власності на землю та встановлення диктатури трудящих під час перехідного періоду до комуністичного суспільства.

2. Радикальна течія соціалістичної думки, що пропагує ідеї революційного повалення існуючого ладу, спільності майна та колективного господарювання, розглядається як попередник утопічного комунізму.

1. Дія за значенням дієслова “бабувати” — заняття баби-повитухи, яка приймає пологи та доглядає за породіллями й новонародженими; повивальництво.

2. Переносно: старечі звички, поведінка або манери, характерні для літніх жінок; застарілі погляди або консервативні методи дій.

1. (у міфології) Злий дух, привид, мара, що з’являється вночі, часто асоціюється зі смертю або небезпекою; іноді уособлення ночі.

2. (переносно, розм.) Невідома, лякаюча істота, якою залякують дітей; щось страшне і невиразне.

3. (діал.) Великий метелик-ночниця, міль.

1. Стан, становище або період життя жінки, коли вона є бабою (у значенні літньої, похилої жінки); старість жінки.

2. Збірна назва для бабів (літніх жінок) як соціальної групи; сукупність бабів.

3. Розм. Характерні для баби (у розумінні простяжної, забобонної або сварливої жінки) риси, вчинки, поведінка; бабські вади.

4. Заст. Акушерство; допомога при пологах, яку надавала баба-повитуха.

1. Рідкісне діалектне позначення самки бобра (рід Castor), що використовується в окремих регіонах Полісся.

2. У мисливській та краєзнавчій лексиці — неформальна назва дорослої самиці бобра, що має потомство або веде самостійне господарство.

1. Рідкісне прізвище українського походження, що може вказувати на певну родову лінію або географічне походження.

2. У місцевих говірках — можливе варіативне позначення людини, пов’язане з особливістю вимови або похідне від іншого слова (наприклад, “бабій”, “бабак”).

1. Рідкісне діалектне позначення великої, незграбної або неохайної людини, що вживається переважно в західних регіонах України.

2. У місцевих говірках — зневажлива назва старої, зношеної речі, часто одягу.

1. Діал. Те саме, що бавлення — тривале, повільне виконання чогось, затримка, марнування часу.

2. Діал. Невиразна, незрозуміла розмова; базікання, теревені.

1. Рідкісне діалектне позначення великої, незграбної ноги або взуття, що часто вживається в образливому контексті щодо людини.

2. У західних регіонах України — просторечна або жартівлива назва калоші, гумового черевика або грубого, незручного взуття.

3. У переносному значенні — про повільну, незграбну, неспритну людину (зазвичай жінку).