бабруля

[bɑbruljɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Зоологія) –

    Рідкісне діалектне позначення самки бобра (рід Castor), що використовується в окремих регіонах Полісся.

  2. (Зоологія) –

    У мисливській та краєзнавчій лексиці — неформальна назва дорослої самиці бобра, що має потомство або веде самостійне господарство.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бабруль, р. бабруля, д. бабрулеві, з. бабруль, о. бабрулем, м. бабрулеві, к. бабрулю

Більше записів