Словник Української
1. (від фр. ballon — куля) Застаріла назва великої скляної колби з довгою шийкою, що використовувалася в хімічних лабораторіях.
2. (від фр. ballon) У фехтуванні — надувний м’який наконечник на рапірі або шпазі для безпечного ведення поєдинку.
3. (від фр. ballon) У текстільній промисловості — велика металева котушка для намотування пряжі або ниток.
4. (від фр. ballon) Рідкісна назва великої електричної лампи розжарювання сферичної форми.
1. Властивість за значенням прикметника “бальний”: належність до балу, зв’язаність із балом як святковим танцювальним вечором.
2. Заст. Властивість за значенням прикметника “бальний”: належність до балу як великої кулі, сферичного тіла (наприклад, бальність земної кулі).
Бальнеум — у Стародавньому Римі: громадська лазня або купальня, яка була важливим соціальним і культурним центром; комплекс приміщень для ванн, відпочинку та заняття спортом.
Бальнеум — сучасний термін у курортології та медицині: спеціалізований заклад або відділення для проведення лікувальних процедур з використанням мінеральних вод (ванн, пиття, інгаляцій тощо).
Розділ медицини та курортології, що вивчає та застосовує з лікувальною та профілактичною метою природні фізичні фактори (мінеральні води, лікувальні грязі, клімат тощо) у поєднанні з методами фізіотерапії (електричним струмом, магнітним полем, світлом, ультразвуком та ін.).
Комплекс лікувальних процедур, що поєднує використання природних лікувальних факторів (бальнеологічних) з методами апаратної фізіотерапії, як складова частина курортного лікування або реабілітації.
1. Сукупність технічних засобів, пристроїв та інженерних споруд, призначених для видобування, підготовки, транспортування та подачі до місць використання природних мінеральних вод, лікувальних грязей та інших курортних ресурсів на бальнеологічних курортах.
2. Розділ курортології, що вивчає та розробляє технічні методи та обладнання для раціонального використання природних лікувальних факторів у бальнеотерапії.
Фахівець з бальнеотехніки, який займається технічним облаштуванням, експлуатацією та обслуговуванням обладнання бальнеологічних закладів (курортів, водолікарень, санаторіїв).
1. Метод лікування та профілактики захворювань за допомогою природних мінеральних вод (ванн, пиття, інгаляцій тощо), що є розділом курортології.
2. Застосування штучно приготованих аналогів мінеральних вод (газованих, сольових, радонових тощо) з лікувальною метою.
Лікувальна процедура, що здійснюється з використанням природних мінеральних вод (ванни, душі, промивання, інгаляції тощо) або лікувальних грязей з метою профілактики та терапії різних захворювань.
1. Метод лікування та профілактики захворювань, що ґрунтується на використанні природних мінеральних вод (для пиття, ванн, інгаляцій тощо) та лікувальних грязей.
2. Галузь курортології та медицини, що вивчає властивості та механізми дії природних лікувальних факторів (мінеральних вод, грязей, клімату) та розробляє методи їх застосування.
1. Спеціалізований медичний заклад для лікування та профілактики захворювань з використанням природних лікувальних факторів, переважно мінеральних вод (ванни, пиття, інгаляції) та лікувальних грязей, що зазвичай розташований на курорті або в місцевості з відповідними природними джерелами.