Позначка: іменник

Бандоніон — музичний інструмент, різновид ручної гармоніки (гармоні), що має прямокутну форму, кнопкову клавіатуру з обох боків та характерний тембр, який досягається завдяки вібрації металевих язичків п дією повітряного струменя; особливо поширений у музиці аргентинського танго.

Політична система або суспільний устрій, при якому реальна влада належить організованим злочинним угрупованням (бандам), що контролюють державні інституції, економіку та суспільне життя через корупцію, насильство та злочинні методи.

Переносно — стан, ситуація або період у житті держави, коли злочинність та кримінальні структури мають непропорційно великий вплив на прийняття управлінських рішень і життя суспільства.

1. (від фр. bandeau — пов’язка) Жіночий нижній одяг у вигляді широкої еластичної стрічки без бретелек, що підтримує груди, замінюючи бюстгальтер.

2. (від італ. banda — заго́н, банда) У кримінальному середовищі — організована злочинна група, банда; також може вживатися як її жаргонна назва.

3. (від ісп. Bando) В іспаномовних країнах — офіційне розпорядження, наказ або проголошення влади, що публікується для загального відома.

1. Розмовне, часто зневажливе позначення представника злочинного угруповання, бандита, особливо молодого віку або незначного статусу в злочинному середовищі.

2. У переносному значенні — про людину, яка поводиться агресивно, грубо, порушує суспільний порядок або моральні норми.

1. Жінка, яка займається бандитизмом; учасниця злочинної банди, що здійснює напади, грабежі, розбої.

2. Розм. Жінка або дівчина, яка поводиться зухвало, нахабно, грубо; хуліганка.

1. Злочинна діяльність, що полягає в організації збройних банд (злочинних угруповань) або участі в них з метою нападу на державні, громадські установи або окремих громадян, а також у нападах на підприємства та установи з метою заволодіння державним, громадським майном або майном окремих громадян.

2. Розм. Про явища, що характеризуються грубим свавіллям, насильством, зневагою до закону та суспільних норм.

1. Злочинець, який здійснює особливо небезпечні насильницькі дії (грабежі, розбої, вбивства), часто член організованої злочинної групи.

2. У розмовному вживанні — про людину, яка поводиться нахабно, грубо, зневажаючи норми моралі та закону; нахаба, грубіян.

3. Істор. Учасник збройних антирадянських формувань, що діяли на території УРСР у першій половині XX століття (у радянській ідеологічній термінології).

1. Мінерал класу силікатів, рідкісний боросилікат кальцію та алюмінію, що утворює призматичні кристали білого, рожевого або блакитного кольору; названий на честь італійського мінералога Феліче Банділі (Felice Bandili).

1. Множина від слова “банда” — злочинне угруповання, організована група осіб, яка здійснює протиправні дії (розбій, грабежі, вимагання тощо).

2. (переносне значення) Група людей, об’єднаних для спільної (часто ганебної, егоїстичної) діяльності; ватага.

3. (історичне, у західноукраїнських землях) Загони народних месників (опришків, гайдамаків), які боролися проти соціального чи національного гноблення.

1. Струнний музичний інструмент з круглим корпусом-резонатором, обтягнутим шкірою, та довгою грифовою частиною, на якому грають пальцями або медіатором; поширений у народній музиці Північної Америки, особливо в кантрі та блюграсі.

2. Рідкісне: застосування слова як власної назви (наприклад, прізвисько, кличка тварини, назва колективу).