Позначка: іменник

Історичний та політичний термін, що позначає ідеологію, діяльність та рух українських націоналістів, пов’язаних з Організацією Українських Націоналістів (революційною) та Українською Повстанською Армією на чолі зі Степаном Бандерою, спрямовані на боротьбу за незалежність Української держави в першій половині та середині ХХ століття.

У пропагандистському вживанні (переважно радянського періоду та у сучасних антиукраїнських нарративах) — зневажливе позначення українського національно-визвольного руху, що ототожнювалося з “буржуазним націоналізмом”, “фашизмом” та “зрадою”.

У сучасному українському суспільстві — символ національно-визвольної боротьби, мужності та патріотизму, що використовується для вшанування борців за незалежність України.

1. Жінка, яка брала участь у національно-визвольному русі ОУН та УПА під проводом Степана Бандери, або яка підтримувала його ідеї.

2. Розмовна назва пісні «Червона калина» або іншої пісні патріотичного, національно-визвольного змісту, що стала символом опору.

3. Розмовна назва традиційного українського вінка зі стрічками, який набув значення національного символу, особливо під час Революції Гідності та російсько-української війни.

1. Учасник українського націоналістичного руху середини XX століття, прибічник ідей та член Організації українських націоналістів (бандерівського руху), який боровся за незалежність Української держави.

2. У широкому вжитку — учасник українського збройного підпілля, вояк Української повстанської армії (УПА) у період Другої світової війни та у повоєнні роки.

3. Переносно — людина, яка дотримується радикальних націоналістичних поглядів або є прихильником ідей українського національного визвольного руху.

1. Історичний термін: учасник національно-визвольного руху в Україні середини XX століття, прибічник Організації українських націоналістів (революційної) (ОУН(р)) під керівництвом Степана Бандери, член або симпатик Української повстанської армії (УПА).

2. Політичний термін (заст., перев. зневажл.): у радянській пропаганді — узагальнена назва для українських націоналістів, які боролися проти радянської влади, що вживалася з негативною оцінкою.

3. Сучасне вживання (переносне, часто зневажл. або полемічно): прізвисько, яке використовується для позначення прихильника української національної ідеї, особливо в контексті протистояння російській агресії; іноді вживається опонентами як ярлик.

1. Жінка, яка активно підтримувала або брала участь у русі за незалежність України, пов’язаному з діяльністю Організації Українських Націоналістів (ОУН) та Української Повстанської Армії (УПА) під керівництвом Степана Бандери.

2. У розмовній мові — жінка, яка демонструє тверді національно-патріотичні погляди, принциповість і відданість Україні.

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “бандероль”: невелика за розміром або вагою бандероль, часто з кореспонденцією, документами або дрібними предметами.

2. Розм. Невелика упаковка, пакет або конверт з чим-небудь, що відправляється поштою.

1. Невелика посилка, зазвичай з книгами, друкованими виданнями, документами або дрібними предметами, що відправляється поштою в спеціальній паперовій обгортці, конверті або коробці.

2. Паперова обгортка, конверт або спеціальна коробка для відправлення таких посилок поштою.

3. У філателії: спеціальна поштова відправка з художньо оформленими полями, на яких часто розміщуються ілюстрації, тексти чи марки, що випускається обмеженим тиражем на пам’ять про певну подію.

Бандерильєро — учасник кориди, який встромляє в бика бандерильї (короткі списочки з гачками або стрічками) для роздратування тварини перед виходом матадора.

1. У корриді: тореадор, який встромляє бандерильї (короткі списочки з гачками або стрічками) у шию бика під час першої фази бою, щоб роздратувати тварину та підготувати її до виходу матадора.

2. У переносному значенні: людина, яка своїми діями або словами навмисно розпалює конфлікт, провокує сварку або ворожнечу між іншими.

1. Скорочена форма від “бандерівець” — прихильник або послідовник ідеології українського націоналістичного руху середини XX століття, пов’язаного з діяльністю Організації українських націоналістів (ОУН) та Української повстанської армії (УПА) під керівництвом Степана Бандери.

2. У розмовній мові — прямий нащадок учасника національно-визвольного руху, згаданого в першому значенні.

3. Переносно — людина з твердими національними поглядами, патріот України, який активно відстоює її державну незалежність та культурну ідентичність.