Позначка: іменник

Архебактерії — це велика група мікроорганізмів, які вважаються найдавнішою еволюційною лінією серед усіх живих істот на Землі та можуть бути пращуром усього живого, оскільки зберігають фундаментальну ДНК-інформацію.

Ці бактерії мають як спільні риси з прокаріотами та еукаріотами, так і унікальні біохімічні властивості. До особливостей їхньої будови належать специфічна структура ліпідів і полісахаридів у клітинній стінці, особливі рибосомальні білки, а також своєрідний тип фотосинтезу. Вони відрізняються відсутністю нуклеотиду тиміну в загальному ланцюгу транспортної РНК (тРНК), а окремі види здатні розмножуватися за температури 100°C і навіть вище.

Докладнішу інформацію можна знайти за статтею «архебактерії».

Дивіться статтю «архегоніати».

Архегоніати — це таксон рослин, що розмножуються спорами. Їхня відмінна риса — наявність архегонію як жіночого репродуктивного органу. Ця група включає, наприклад, мохоподібні та папоротеподібні.

Архегоній — це жіночий репродуктивний орган, властивий мохам, папоротеподібним та голонасінним рослинам. Він має форму колби, у розширеній частині якої розташовані яйцеклітина та черевцева канальцева клітина, тоді як у шийці містяться шийкові канальцеві клітини. Під час дозрівання ці канальцеві клітини розчиняються, утворюючи в шийці прохід, через який сперматозоїд може дістатися до яйцеклітини.

Архей — це період, що вважається найранішою геологічною ерою в історії нашої планети; його також називають архейською ерою (детальніше див. у статті “архейський”).

Архея — це іменник жіночого роду, що має таке саме значення, як і слово “архебактерія”.

Це порожнина, що формує первинну кишку зародка й утворюється, коли вегетативний полюс бластули вгинається всередину.

Арум — це рід багаторічних трав’янистих рослин з родини ароїдних, які є однодомними.

Арум плямистий — представник цього роду, багаторічна трав’яниста рослина. Її прикореневі листки мають довгі черешки, серцеподібну форму та вкриті темними плямами. Стебло, що несе квіти, завершується суцвіттям-качанчиком з дрібними одностатевими квітками. Плодом є червона ягода. Коренева система має бульбоподібні потовщення. Рослина відрізняється різким неприємним запахом. У цілях застосування збирають свіжі чи висушені потовщені бульбоподібні корені. Усі частини свіжої рослини, зокрема ягоди та бульби, вважаються дуже отруйними, проте висушена чи відварена втрачає токсичність. У народній медицині її використовують для полегшення стану при ревматизмі, бронхітах та подагрі.

Арфа — це щипковий інструмент, виконаний у вигляді трикутної рами, на яку натягнуто струни. Увійшли невольниці з арфами і заграли чудові пісні (Н.-Лев., IV, 1956, 25); І грає арфа, мов у сні. Про щось солодке і болюче, І все життя — як ліс дрімучий. Як ліс терновий навесні (Олесь, Вибр., 1958, 370); Лід колесами плутаються порвані телефонні проводи, наче струни розбитої арфи (Кучер, Чорноморці, 1956, 217).

Еолова арфа — це дерев’яна рамка з натягнутими струнами, що починають мелодійно звучати від поривів вітру. Пролітав буйний вітер край вежі, Що стояла самотньо на кручі, Там знайшов він еолову арфу; Він шарпнув її довгії струни — І всі струни озвалися співом, Лагіднішим од вітру дзвінкого (Л. Укр., І, 1951, 128).

Виконавець, що володіє мистецтвом гри на арфі.