Позначка: іменник

  • внуків

    1. Родовий відмінок множини іменника “внук” — осіб чоловічої статі, які є синами дітей (сина або дочки) по відношенню до бабусі та дідуся.

    2. Родовий відмінок множини іменника “внука” — осіб жіночої статі, які є дочками дітей (сина або дочки) по відношенню до бабусі та дідуся.

    3. (у множині, зазвичай з присвійним займенником) Нащадки, представники молодшого покоління родини або нації загалом (напр., “дбати про майбутнє своїх внуків”).

  • гасієнда

    Гасієнда — велике сільськогосподарське землеволодіння, маєток або плантація в іспаномовних країнах (особенно в Латинській Америці та на Філіппінах), що зазвичай включає житлові та господарські споруди.

    Гасієнда — тип архітектурної споруди, велика садиба або комплекс будівель у колоніальному стилі, характерний для Мексики та інших регіонів Латинської Америки, що часто має історичну та культурну цінність.

  • внука

    Дочка сина або дочки щодо батьків своїх батьків.

  • гасіння

    1. Дія за значенням дієслова “гасити”; припинення горіння, вогню, пожежі.

    2. Припинення, зменшення якоїсь інтенсивної дії, явища або стану (наприклад, гасіння емоцій, коливань, світла).

    3. Техн. Процес припинення роботи, виведення з дії певного пристрою, механізму або системи (наприклад, гасіння доменної печі, реактора).

    4. Фіз., хім. Припинення світіння, люмінесценції речовини після припинення зовнішнього впливу, що його викликав.

  • внук

    Син сина або дочки по відношенню до їхніх батьків.

    У множині (внуки): нащадки, потомство.

    Переносно: про молодого представника, послідовника якоїсь справи, традиції, покоління.

  • внормовування

    Процес встановлення, визначення або введення певних норм, стандартів, правил для якоїсь діяльності, процесу чи продукції.

    Процес приведення чогось до встановленої норми, стандарту; унормування.

  • гасівниця

    1. Застаріла назва пристрою для зберігання та розливу гасу (освітлювальної нафти), керосину; керосинка.

    2. Рідкісне позначення спеціалізованої ємкості (бочки, бідона) для транспортування чи продажу гасу.

  • внормованість

    1. Властивість або стан того, що внормоване; відповідність встановленим нормам, стандартам, правилам.

    2. У мовознавстві: відповідність мовних явищ (вимови, написання, граматичних форм, слововживання тощо) кодифікованим літературним нормам.

  • вно

    1. Скорочене позначення Всесвітньої національної організації, вигаданої міжнародної структури з художніх творів (наприклад, серіалу “Доктор Хто”), що займається розслідуванням надприродних явищ і захистом людства.

    2. Уживана в інтернет-спільнотах (особливо в україномовному сегменті) абревіатура від “відомо-необхідне обговорення”, що позначає тему, яка потребує колективного розгляду через її важливість та очевидність.

  • гасівник

    1. (спеціальний термін) Пристрій для гасіння вогню, переносна вогнегасна установка; вогнегасник.

    2. (застаріле) Той, хто гасить світло (наприклад, ліхтарі на вулицях); ліхтарник.