Значення
- (Менеджмент) –
Властивість або стан того, що внормоване; відповідність встановленим нормам, стандартам, правилам.
- (Лінгвістика) –
У мовознавстві: відповідність мовних явищ (вимови, написання, граматичних форм, слововживання тощо) кодифікованим літературним нормам.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. внормованість, р. внормованості, д. внормованості, з. внормованість, о. внормованістю, м. внормованості, к. внормованосте