стійкий
[stijkɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Який зберігає свою форму, положення, властивості або не піддається змінам, руйнуванню під впливом зовнішніх сил; міцний, твердий, незламний.
-
Який не відхиляється від своїх переконань, поглядів, намірів; непохитний, принциповий.
-
Який триває довго, не припиняється; постійний, тривалий.
-
(У хімії, фізиці та техніці) Такий, що не змінюється, не розкладається легко під дією інших речовин, температури, часу тощо; стабільний.
-
(У біології, сільському господарстві) Про рослини, тварин: зданий протистояти несприятливим умовам, хворобам, шкідникам.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. стійкий, р. стійкого, д. стійкому, з. стійкого, о. стійким, м. стійкім