стійкий

[stijkɪj] Прикметник

Буква:С

Значення

  1. Який зберігає свою форму, положення, властивості або не піддається змінам, руйнуванню під впливом зовнішніх сил; міцний, твердий, незламний.

  2. Який не відхиляється від своїх переконань, поглядів, намірів; непохитний, принциповий.

  3. Який триває довго, не припиняється; постійний, тривалий.

  4. (У хімії, фізиці та техніці) Такий, що не змінюється, не розкладається легко під дією інших речовин, температури, часу тощо; стабільний.

  5. (У біології, сільському господарстві) Про рослини, тварин: зданий протистояти несприятливим умовам, хворобам, шкідникам.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. стійкий, р. стійкого, д. стійкому, з. стійкого, о. стійким, м. стійкім

Більше записів