стабільний

1. Який зберігає свій стан, положення або рівень протягом тривалого часу; незмінний, стійкий, міцний.

2. Надійний, постійний у своїх якостях, діях або відношеннях; не схильний до різких змін або коливань.

3. Про людину: врівноважений, з твердим характером; такий, що не піддається впливу випадкових обставин.

4. У фізиці, хімії, техніці: такий, що знаходиться в стійкій рівновазі, не схильний до самовільного розпаду чи зміни.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: прикментик () |