1. (біол.) Структура у формі звивистої трубки або пухирця, що утворюється на поверхні клітинної мембрани деяких бактерій (переважно грампозитивних) під час хімічної фіксації для електронної мікроскопії; вважається артефактом препаратування.
2. (анат., заст.) Середня частина тіла у членистоногих тварин, що несе другі та треті пари кінцівок; сегмент, розташований між протосомою та метасомою.