1. Властивість бути стабільним; стійкість, незмінність, тривалість у часі, збереження певного стану без різких змін або коливань.
2. Здатність системи, механізму чи об’єкта повертатися до стану рівноваги після зовнішнього впливу, що вивів із цього стану.
3. У політиці та економіці — стан суспільства, держави чи ринку, що характеризується відсутністю різких потрясінь, конфліктів, глибоких криз, передбачуваністю та здатністю до розвитку.