1. Такий, що не відхиляється від правильного шляху, напрямку; непохитний, невідступний.
2. Який не робить помилок, не помиляється; безпомилковий, непогрішимний.
3. Надійний, сталий, постійний у своїх почуттях, переконаннях або діях; вірний.
несхибний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Для розуму зачинені, невидні двері відчинить звук, мов ключ, мов ключ чуття несхибний. Не птах, не квіт, це грає зміст, це грають первні речей і дій, музика суті, дно незглибне.
— Невідомий автор, “Zieliena Ievanghieliia Boghdan Ighor”
Частина мови: прикментик () |