1. Зупиняти якусь дію, процес або стан, робити перерву в чомусь або завершувати щось.
2. Переставати робити щось, уникати продовження певної діяльності.
3. Ставити щось під заборону або робити неможливим, ліквідувати, усувати.
Словник Української Мови
Буква
1. Зупиняти якусь дію, процес або стан, робити перерву в чомусь або завершувати щось.
2. Переставати робити щось, уникати продовження певної діяльності.
3. Ставити щось під заборону або робити неможливим, ліквідувати, усувати.
Приклад 1:
Вона не збиралася припиняти віднімання землі, грошей, коней. Вона сама — селянка, дочка горівника мужика, і не їй боронити тих, хто віки тримав у горі її батьків.
— Винниченко Володимир, “Записки кирпатого Мефістофеля”