кинути

Приклад 1:
Ви — як птахи: клопочетесь, будуєте кубельця, щоб потім кинути. Ні, ми будуєм навіки.
— Українка Леся, “Лісова пісня”

Приклад 2:
Їй-богу, гарно буває іноді кинути людський образ та й зробитися благонаміреним, невинним бобирцем у болоті або ж тихим, мирним волом чи коровицею та й піти собі на зелену пашу!..» Він пішов до своєї кімнати і заснув так любо, як, мабуть, ніколи за останніх трьох років. III Андрієві так сильно сподобалося «коров’яче життя на зеленій паші», що другого дня він зранку не одходив од матері.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Приклад 3:
Іноді хотілося б так: бути великим світовим талантом саме для того, щоб висловити всім людям свою погорду та й щоб ощасливити їх, кидаючи їм якусь одробинку од своєї геніальності… Гарно було б кинути тую одробину з погордою і по-наполеоновськи, зневажливо гукнути: Crêvez chiens si vous ne le voulez pas[21]!.. Тільки ж знов кажу: у мене єсть іще настільки критичності, щоб знати, що цього не буде, бо я анітрошечки не геній: щонайбільше, я — буйніша, крупніша величина поміж іншими бездарностями, та й тільки!
— Тютюнник Григорій, “Вир”