Словник Української Мови
Буква
1. Починати роботу механізму, пристрою, програми або технічної системи шляхом приведення її в дію; включати.
2. Приводити в рух, давати поштовх для початку руху чогось (наприклад, ракети, снаряда, літального апарата).
3. Давати початок якомусь процесу, діяльності, проекту; ініціювати, розпочинати.
4. У комп’ютерній термінології — відкривати, виконувати програму або файл.
5. Допускати запущеність, занедбаність; доводити до погіршеного стану через недогляд.
Приклад 1:
Але ж голосом приємним, рівним, мов густий осінній дощ, казав професор, що він неодмінно чекав сьогодні Івана Семеновича, що з ним умовлявся про нього товариш Писаренко, що негаразд отак запускати свої нерви, адже нерви — це все; і що далі низав він спокійні і такі звичайні слова, то все приємнішим ставав він Іванові Семеновичу. І коли почав розпитувати його про все і докладно, над кожною дрібницею зупиняючись, відповідав охоче й широ.
— Тютюнник Григорій, “Вир”