Словник Української Мови
Буква
1. Перестати дбати про когось або щось, припинити піклуватися, залишити без належної уваги, турботи чи догляду.
2. Знехтувати, не виконати через неуважність або байдужість; покинути, залишити без виконання (про обов’язки, справи тощо).
3. Допустити занепад, запустіння; призвести до погіршення стану чогось через відсутність догляду.
Приклад 1:
З другого боку, вперте самолюбство юнака не дозволяло йому занедбати справу недоконану, до того ж дорогу, — не тільки грошовими жертвами, самими з себе теж цінними, але й душевними втратами, внутрішнім спустошенням, що його самого вжахнуло б, коли б він почував у собі менше сили та знав ціну людській енергії, яку марно тратити становить невідбірний привілей молодості. У всякому разі, він уклав у справу надто великий капітал, щоб відмовитись від законних відсотків.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”