Стан, який виникає внаслідок недогляду, бездоглядності; запущеність, зневага.
Властивість або якість того, що занедбане; ознаки запустіння, недбалого стану.
Словник Української Мови
Буква
Стан, який виникає внаслідок недогляду, бездоглядності; запущеність, зневага.
Властивість або якість того, що занедбане; ознаки запустіння, недбалого стану.
Приклад 1:
Помешкання вщерть було залите сонячним світлом, і від цього бруд і занедбаність ще дужче проступали навколо. Я позбирала по всьому дому постільну та всю іншу білизну, обруси, рушники і серветки, понаносила води з криниці.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”