Словник Української Мови
Буква
1. Починати функціонування, приводитися в рух, в дію (про механізми, пристрої, програми тощо).
2. Приходити в стан активного руху, польоту після поштовху, старту (про літальні апарати, ракети тощо).
3. Розпочинатися, починати здійснюватися (про процеси, проекти, ініціативи).
4. Розм. Починати активну діяльність, втручатися в щось із запалом.
5. Розм. Починати говорити щось швидко, емоційно або довго.
Приклад 1:
), а в часi любосного воркотання мимобiжно згадавши “Не захист мрiй — блаженний дiм…,” тут‑таки запускатися в пiвгодинний коментар про життя i творчiсть автора — це, знаєш, був у тридцятi такий поет на Захiднiй Українi, — i отак, хай йому грець, все життя! — професiйна українiзаторка, наче ще по одному органу їм усiм нарощуєш, коли‑небудь наша незалежна, чи радше ще‑не‑вмерла, якщо до того часу не вмре, мала б запровадити якусь спецвiдзнаку — за кiлькiсть українiзованих койкомiсць, ти б їм загаратала список тобою навернених!
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”