Словник Української Мови
Буква
1. Покидати якесь місце, відходити від когось або чогось; переставати перебувати десь.
2. Не брати з собою, не забирати; покидати щось на колишньому місці.
3. Зберігати, не відбирати; давати змогу щось мати або зберігати.
4. Не виконувати якоїсь дії, не робити чогось; відмовлятися від наміру щось зробити.
5. Передавати щось у спадок, у розпорядження або на зберігання комусь після себе.
6. Призводити до якогось стану, наслідку; робити таким у результаті своїх дій.
Приклад 1:
— Так чи інакше, але я люблю тебе, — спробував Стах перекричати вітер, однак Ада могла й не почути цього, бо відповіла цілком невпопад: — Постарайся не залишати мене з іншими. ПЕРВЕРЗІЯ 228 Всередині пахло запустінням і грибком, клапті оксамитових шпалер звисали зі стін, з якихось пробоїн у стелях дзюрчала вода.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
— так що в наготi її, слiд визнати йому рацiю, справдi було безстидство: то була нагота зумисна й образлива, та, котрою не спокушається, а демонструється зневагу — можу стригти при тобi нiгтi на ногах, голити литки, залишати по собi ванну несполiсканою, в прилиплих до стiнок темних завитках волоскiв, пiдмиватись, мастурбувати — тiльки ж не так, о, не так, як це буває, коли кожна, щонайдрiбнiша об’ява тiлесної свободи iншого приймається як дарунок, як ще один самоцвiтний знак довiри i з мiсця збурює в тобi гарячу хвилю вдячної нiжностi, не так, як було мiж нами вдома, в тi днi, коли ми стоконилися по випадкових пристановиськах, лiзли в листопадову нiч через вiкно чужої дачi, де стояла семиградусна студiнь, потемки пили, щоб зiгрiтись, коньяк, не скидаючи пальт, i я хухала на твої шорсткi, закоцюблi руки, i ховала їх собi пiд светра, бо там було найтеплiше, i ти смiявся й плакав, задихався, не ймучи вiри: “Це ти? Невже це ти?
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”