Словник Української Мови
Буква
1. Деякий час утримувати когось або щось, не відпускаючи, або тимчасово затримати.
2. Трохи стримати, обмежити у русі, прояви, розвитку чогось.
3. Розм. Затримати когось на короткий час, попросити почекати.
4. Розм. Зберегти, не використати відразу, залишити про запас.
Приклад 1:
Проте Ада, не вірячи ні собі, ні мапі, ні, тим більше, моїм передчуттям, все одно щохвилини виривалася вперед, розпитувала зустрічних і знову квапилася, знову розпитувала, я намагався притримати її за руки, за шию або за талію — це майже не вдавалося, вона гнала, як мантікора, вперед, вона вислизала, ніби вкрита лускою, й мені лишалося тільки повторювати: я влип, влип, влип, я згорів, я пропав з усім своїм серцем і пенісом, я залетів. (7) Чи можна твердити, що на 18-ту годину 6 березня Станіслав Перфецький остаточно упевнився у своєму почутті до Ади Цитрини?
— Андрухович Юрій, “Перверзія”