Словник Української Мови
Буква
1. Деякий час перебувати в очікуванні когось, чогось або перед здійсненням дії; затриматися, відкласти дію на певний час.
2. (з часткою “не” у формі наказового способу “не почекай(те)”) Вживається як вираз нетерпіння, бажання негайно щось зробити або дізнатися.
Приклад 1:
Щодо сафіру[39], — може справді варто почекати до травня й привезти. А може, хто їхатиме раніше, то привезе.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
Ще почекати. Додивитись цей фiльм до кiнця.
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”
Приклад 3:
Тiкали з мiстечка й фiзично безсилi батьки та матерi комунiстiв, тiкали й деякi комунари з барахлом, якi вважали, що фронт може почекати, а барахло обов’язково треба «спасти» й обов’язково треба здати “пiд розписку” десь за тисячу верстов вiд позицiї. Тiкали деякi нервовi обивателi, котрi страждали на манiю переслiду i, щиро симпатизуючи пiвденному вiйськовi, нiяк не могли припустити, що їх помилують за «зраду», за те, що вони в свiй час не пiшли з друзями англо-французьких рантьє, тiкали й рiзнi авантюристи, якi, придбавши «iменем пролетарiату» деяке майно, поспiшали перенести його у бiльш безпечне мiсце.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”