1. У просторі: спереду, перед кимось або чимось, на чолі (групи, колони тощо).
2. У часі: раніше, заздалегідь, наперед.
3. У переносному значенні: на першому місці, в авангарді (якоїсь справи, руху).
-
попереділяти
1. Розподіляти, розміщувати щось заздалегідь, наперед.
2. У техніці та програмуванні: зарезервувати, виділити ресурси (наприклад, пам’ять, адреси, простір) до їх фактичного використання.
-
попереділятися
Розподілятися, розташовуватися або розміщуватися попереду чогось, перед чимось.
-
попередливий
1. Який передує чомусь за часом, попередній.
2. Який є попередньою стадією, етапом чогось, попередній.
-
попередливість
Властивість за значенням прикметника “попередливий“; здатність передбачати, пророкувати майбутні події або результати.
-
попередливо
У спосіб, властивий попередливій людині; чемно, ввічливо, з обачливим поважанням до інших.
-
попередник
1. Особа, яка займала певну посаду, становище або виконувала певну діяльність перед кимось іншим.
2. Той, хто жив або існував раніше за інших у часі; предок, пращур.
3. Явище, подія, процес або об’єкт, що історично або логічно передує іншому, готує його появу.
4. У науці, техніці, мистецтві: твір, теорія, винахід тощо, що стали основою для подальшого розвитку.
-
попередниця
1. Жінка, яка жила, працювала або діяла раніше за інших, була попереду в часі; та, що передувала комусь, чомусь.
2. Жінка, яка займала певну посаду, виконувала певні обов’язки до того, як їх перебрала інша особа.
3. Те, що існувало або відбувалося раніше й було ранньою формою, стадією розвитку чогось іншого, більш пізнього та досконалого.
-
попередничок
Попередничок — власна назва, яка може вживатися як неофіційна назва або прізвисько для позначення когось або чогось, що виконує роль попередника, першопрохідця, зачинателя певної справи або явища.
У контексті української історії та культури — традиційна назва для позначення видатних діячів, які своєю працею готували ґрунт для подальшого розвитку національної свідомості, літератури, мистецтва (наприклад, діячі доби національного Відродження).
У розмовній мові — може вживатися як зневажлива або іронічна назва для того, хто намагається бути першим, лізти наперед, але не має для цього достатніх підстав або авторитету.
-
попередній
1. Такий, що існував, відбувався або був зроблений раніше за інший подібний; минулий, колишній.
2. Такий, що передує чомусь у просторі або в послідовності; розташований попереду.
3. (У складі термінів) Позначає ступінь, рівень або етап, що безпосередньо передує основному, головному (наприклад, попередній перегляд, попередній рівень).