простір

Значення

1. Філософська та фізична категорія, що означає основну об’єктивну форму існування матерії, характеризується протяжністю та об’ємом, існує в нерозривному єдності з часом.

2. Необмежена або дуже велика уявна або реальна протяжність, що оточує або містить у собі всі матеріальні об’єкти; безмежність Всесвіту.

3. Визначена, обмежена або доступна для сприйняття територія, площа, місце (наприклад, вільний простір кімнати, повітряний простір).

4. Період, проміжок часу, тривалість (наприклад, простір у кілька років).

5. У математиці — сукупність об’єктів (наприклад, точок, векторів, функцій), між якими встановлені певні відношення, що утворюють систему з заданими властивостями (наприклад, евклідів простір, векторний простір).

6. У мистецтві, зокрема образотворчому — зображення або відчуття глибини, далечіні на площині картини, фотографії тощо.

7. У переносному значенні — сфера, область діяльності, прояв чого-небудь, можливість для розвитку (наприклад, простір для творчості, правовий простір).

Правопис та відмінювання

Синоніми & Антоніми

Приклади з художньої літератури

• Та завтра, коли простори
  Проріже перша сурма —
  В задимлений, чорний морок
  Зберу я тебе сама.
  — Олена Теліга
• Для нас вона в світі єдина, одна
  в просторівсолодкому чарі…
  Вона у зірках, і у вербах вона,
  і в кожному серця ударі,
  — Володимир Сосюра
• Для нас вона в світі єдина, одна
  в просторівсолодкому чарі…
  Вона у зірках, і у вербах вона,
  і в кожному серця ударі…
  — Володимир Сосюра
• в цьому світі ми всюди були новоселами
  навіть світло прино́сили власне у темний ще простір
  — Юрій Іздрик