Словник Української Мови
Буква
1. Такий, що існував, відбувався або був зроблений раніше за інший подібний; минулий, колишній.
2. Такий, що передує чомусь у просторі або в послідовності; розташований попереду.
3. (У складі термінів) Позначає ступінь, рівень або етап, що безпосередньо передує основному, головному (наприклад, попередній перегляд, попередній рівень).
Приклад 1:
У церкві Санта Марія Формоза Респондент перебував навіть триваліше, ніж у попередній (близько сорока хвилин). Я встиг на площі випити малу пляшку бардоліно і з’їсти дзуку баруку1 (гидота яких ще пошукати!).
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
Ми маємо казання, що виголосив патріарх Фотій з поводу того находу, і його обіжник з поводу охрещення русів, і от що він тут каже про русів: «народ, про якого так часто балакано, народ, що переважає інших в жорстокості і в охоті до морду, себто звана Русь, що, підбивши під себе своїх сусідів і з того загордувавшись, на Ромейську державу зняла руки…» Сі слова жадним чином не можуть прикладатись до першого виступлення народу на арену політичного життя, вони натякають на довгий попередній період громадської і державної еволюції. І справді, слова Фотія не стоять одиноко, ми маємо вже тепер серію відомостей з IX в., що доводять нас до такого ж виводу.
— Невідомий автор, “135 Vibrani Statti Mikhailo Grushievs Kii”
Приклад 3:
БЕСІДА ДРУГА, НАЗВАНА OBSERVATORlUM SPECULA (ПО-ЄВРЕЙСЬКИ СІОН) Цей твір, як і попередній, був відомий лише за назвою. Його автограф знайдений у тому ж зошиті, що й попередній, датується 1771-1772 pp.
— Тютюнник Григорій, “Вир”