1. Такий, що відбувся, минув, пройшов, закінчився; попередній, колишній.
2. У граматиці: що виражає дію або стан, які відбулися до моменту мовлення (про час дієслова).
минулий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
В тую тему іноді підпускалися варіації — приміром, згадки про минулий час їхніх колишніх лекцій: що вони вже й тоді покохали були одно одного, лише не могли тоді порозумітися та й мовчали. Або виринали якісь інакші згадки, близькі до таких самих.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Приклад 2:
Вiн почав згадувати минулий день, лежачи на соломi в стодолi, i гнiвався сам на себе, що «завiв кумпанiю» з парубками й з дiвчатами. З дiвчатами воно ще нiчого, до дiвчат Роман охочий, а от на вулицю не треба було з їми ходити.
— Невідомий автор, “186 Sieried Tiemnoyi Nochi Boris Dmitrovich Grinchienko”
Приклад 3:
Окрiм того, в колективі підприємства має бути виФ роблене позитивне ставлення до змін, готовність до прийнятФ тя ризикованих рішень, вміння спиратися не на минулий, а на новий досвід роботи при повній чи частковій невизначеності. Наведені системи стратегічного управління підприємФ ством не є взаємовиключними.
— Котляревський Іван, “Енеїда”
Частина мови: прикментик (True) |