Значення
-
Процес усного або писемного спілкування за допомогою мови; висловлювання думок, ідей, почуттів.
-
Здібність говорити, висловлюватися мовою як властивість людини.
-
Сукупність особливостей вимови, вибору слів, побудови фраз тощо, що характеризують певну особу, соціальну групу або місцевість.
-
Публічне виголошення промови; промова.
-
Текст, що звучить або був озвучений (на відміну від письмового тексту).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. мовлення, р. мовлення, д. мовленню, з. мовлення, о. мовленням, м. мовленні, к. мовлення