1. Такий, що був пережитий, відчуттий або переваний кимось у власному досвіді; такий, що відбувся в житті.
2. (У переносному значенні) Такий, що втратив силу, свіжість, актуальність через давність або виснаження; минулий, виснажений.
прожитий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Тиждень без концертного враження — як марно прожитий. Веселі дружні вечірки, нерідко в ресторані.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Частина мови: прикментик (True) |