прожитий
[proʒɪtɪj] Прикметник
Буква:П
Значення
-
Такий, що був пережитий, відчуттий або переваний кимось у власному досвіді; такий, що відбувся в житті.
-
(У переносному значенні) Такий, що втратив силу, свіжість, актуальність через давність або виснаження; минулий, виснажений.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. прожитий, р. прожитого, д. прожитому, з. прожитого, о. прожитим, м. прожитім