1. Синтаксична конструкція, що складається з головного речення та одного або кількох підрядних речень, які пов’язані між собою підрядним зв’язком і утворюють єдине смислове та граматичне ціле; складнопідрядне речення як явище мови.
2. Властивість складнопідрядного речення, що виражається в наявності підрядних зв’язків між його частинами.