складносупідрядність

[sklɑdnosupidrjɑdnistʲ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Синтаксична конструкція, що складається з головного речення та одного або кількох підрядних речень, які пов’язані між собою підрядним зв’язком і утворюють єдине смислове та граматичне ціле; складнопідрядне речення як явище мови.

  2. Властивість складнопідрядного речення, що виражається в наявності підрядних зв’язків між його частинами.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. складносупідрядність, р. складносупідрядності, д. складносупідрядності, з. складносупідрядність, о. складносупідрядністю, м. складносупідрядності, к. складносупідрядносте

Більше записів