Древослів

Словник Української Мови

  • поперед

    1. (діал.) Те саме, що перед: простір, місце або частина чогось, що знаходиться спереду, у лицьовій стороні.

    2. (діал.) Те саме, що перед: час, що передує якійсь події, період, що йде раніше за інший.

    3. (діал., перен.) Те саме, що перед: особлива увага, повага, пошана, виявлені комусь.

  • попередавати

    1. Передати багато чогось або багатьом, передати по черзі, одного за одним.

    2. Розповісти, повідомити багатьом (про щось).

  • попередаватися

    1. (про об’єкти, інформацію, почуття) Перейти від одного до іншого послідовно, через низку осіб або етапів; передаватися один одному.

    2. (розм., про людей) Почергово, один за одним передати щось (напр., вітання, привіт) через когось.

  • попередень

    1. (діал.) День, що передує якомусь важливому дню, святу або події; переддень.

    2. (перен.) Початковий період, рання стадія чогось; передвістя, переддень.

  • попереджальний

    Який має на меті попередити когось про щось, заздалегідь повідомити про небезпеку, загрозу або небажану подію.

    Який виражає попередження, застереження або містить у собі попереджувальний зміст.

    Який передує чомусь як ознака, попередній сигнал або симптом (наприклад, про захворювання).

  • попереджально

    1. У спосіб, що містить попередження, застереження або застережувальну інформацію; з метою попередити про щось.

    2. (У стійкому словосполученні) Як попереджувальний знак, сигнал або засіб; так, щоб заздалегідь сповістити про небезпеку або можливі наслідки.

  • попереджання

    1. Дія за значенням дієслова “попереджати“; інформування когось заздалегідь про щось, зокрема про можливу небезпеку, загрозу або небажані наслідки, з метою запобігти чомусь.

    2. Повідомлення, заява або знак, якими когось попереджають; застереження.

    3. У правовому контексті — офіційне вмотивоване письмове доручення працівникові усунути порушення трудової дисципліни, професійних чи службових обов’язків, що передує накладенню стягнення.

  • попереджати

    1. Повідомляти про щось заздалегідь, щоб дати можливість підготуватися, уникнути чогось небажаного або зробити певні висновки.

    2. Давати пораду, рекомендацію або застереження з метою запобігання негативним наслідкам, помилкам або небезпеці.

    3. Служити ознакою, знаком або попередником чогось, що має статися (часто про явища, події).

  • попереджатися

    1. (док. попередитися) Отримувати попередження, застереження або інформацію про можливу небезпеку, загрозу або небажану подію з метою бути готовим до неї.

    2. (док. попередитися) Уживати заходів обережності, готуватися заздалегідь до чогось, щоб уникнути негативних наслідків.

    3. (док. попередитися) Бути предметом попередження, ставати відомим завчасно (про подію, явище).

  • попереджений

    1. Такий, що отримав попереднє повідомлення, інформацію або застереження про щось, зокрема про можливу небезпеку або наслідки.

    2. У сталій фразі «попереджений — значить озброєний»: той, хто має знання про щось, заздалегідь готовий до певної ситуації та захищений від несподіванок.