Словник Української Мови
Буква
1. Повідомляти про щось заздалегідь, щоб дати можливість підготуватися, уникнути чогось небажаного або зробити певні висновки.
2. Давати пораду, рекомендацію або застереження з метою запобігання негативним наслідкам, помилкам або небезпеці.
3. Служити ознакою, знаком або попередником чогось, що має статися (часто про явища, події).
Приклад 1:
У новому Цивільному кодексі України, крім традиційних для даного договору зобов’язань продавця (попереджати покупця про права третіх осіб на продаваний товар, зберігати його до передачі покупцеві), сформульовано багато нових правил, які стосуються визначення кількості, асортименту, якості, комплектності товару, тари й упакування, термінів передачі товару покупцеві і наслідків невиконання їх продавцем. Договір може бути укладений на купівлю -продаж як товару, який є в продавця на момент укладання договору, так і товару, що буде виготовлений або придбаний продавцем у майбутньому, якщо інше не встановлено законом, іншими правовими актами або не випливає з характеру товару.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”
Приклад 2:
Та й навiщо попереджати, коли так приємно мрiяти. I вона продовжує мрiяти.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”