Словник Української Мови
1. Ознака, яка робить когось або щось не схожим на інших; те, чим одна особа або предмет відрізняється від іншої особи чи предмета.
2. Різниця, несхожість між кимсь або чимсь.
3. (у граматиці) Категорія іменника, що виражає його граматичні значення за допомогою системи відмінків; спосіб зміни слів за відмінками.
Генератор-двигун — технічна система або агрегат, що поєднує в одному корпусі функції електричного генератора та двигуна внутрішнього згоряння, призначена для перетворення хімічної енергії палива на електричну енергію.
Генератор-двигун — у побутовій та професійній лексиці синонімічне позначення бензинової або дизельної електростанції (електрогенератора), де двигун є первинним приводом для генератора струму.
1. Рівень забезпеченості підприємства, технологічного процесу, будівлі або території необхідними потужностями, обладнанням та комунікаціями для отримання, перетворення та використання різних видів енергії (електричної, теплової, механічної тощо).
2. Сукупність енергетичних потужностей, установок, мереж та систем, що забезпечують енергетичні потреби об’єкта; ступінь його оснащеності такими засобами.
1. Учниця, яка навчається на відмінно (має вищі оцінки з усіх або більшості навчальних предметів).
2. Перен. Жінка або дівчина, яка досконало володіє якоюсь справою, професією, майстерно щось виконує; приклад для наслідування у певній діяльності.
1. Учень, який навчається на відмінно, отримує найвищі оцінки.
2. Людина, яка досконало володіє своєю професією, майстер своєї справи; приклад для наслідування.
1. Пристрій, машина або апарат, що перетворює механічну, теплову, хімічну або іншу енергію на електричну (електрогенератор).
2. Пристрій, апарат або вузол, що продукує, виробляє якісь речовини, випромінювання, сигнали тощо (наприклад, генератор пари, ацетиленовий генератор, генератор імпульсів).
3. Особа або організація, що є джерелом, творцем або активним поширювачем ідей, задумів, інформації.
4. У математиці та інформатиці — елемент або програма, що за певним алгоритмом породжує (генерує) послідовність об’єктів, значень або даних.
1. Економічний показник, що характеризує забезпеченість працівників або виробництва в цілому різними видами енергетичних потужностей (механічною, електричною, тепловою енергією) для виконання робіт; відношення потужності використовуваних енергетичних засобів до кількості працівників або до обсягу виробленої продукції.
2. (У переносному значенні) Наявність у когось, чогось великих запасів енергії, працездатності, високої інтенсивності дій або впливу.
1. Граматична категорія іменника, що виражає його зміну за відмінками і числами; парадигма відмінювання.
2. Клас іменників, що мають однакові закінчення при відмінюванні (наприклад, перша, друга, третя відміна).
3. Застаріле або рідковживане: зміна, перетворення, перехід у інший стан; варіант чогось.
1. Який стосується породження, створення чогось нового; такий, що здатен продукувати, генерувати.
2. У лінгвістиці: пов’язаний із формальними правилами або моделями, що описують усі граматично коректні конструкції мови (напр., генеративна граматика).
3. У біології: репродуктивний, що стосується розмноження або статевих органів (напр., генеративні клітини).
4. У технологіях та штучному інтелекті: такий, що створює новий контент (текст, зображення, код тощо) на основі навчених моделей і шаблонів (напр., генеративний штучний інтелект).
Відміль — власна назва села в Україні, розташованого в Овруцькому районі Житомирської області.