генеративний

1. Який стосується породження, створення чогось нового; такий, що здатен продукувати, генерувати.

2. У лінгвістиці: пов’язаний із формальними правилами або моделями, що описують усі граматично коректні конструкції мови (напр., генеративна граматика).

3. У біології: репродуктивний, що стосується розмноження або статевих органів (напр., генеративні клітини).

4. У технологіях та штучному інтелекті: такий, що створює новий контент (текст, зображення, код тощо) на основі навчених моделей і шаблонів (напр., генеративний штучний інтелект).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикметник () |