гробик

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “гроб” — невеликий гроб, гроб для дитини.

2. Розмовна назва невеликого ящика, скриньки або сховища, що за формою нагадує гроб (наприклад, для зберігання інструментів, рибальських принад тощо).

3. У спеціальній термінології (столярній, будівельній) — вид з’єднання дерев’яних деталей “на вус” (коли торці зрізані під кутом 45° для стикування без виступу), який також називають “гробовий вус”.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |