1. Біохімічний процес перетворення, накопичення та витрати енергії в живому організмі, що забезпечує його життєдіяльність; метаболізм.
2. Обмін енергією між різними системами, об’єктами або середовищами (наприклад, теплообмін).
Словник Української Мови
1. Біохімічний процес перетворення, накопичення та витрати енергії в живому організмі, що забезпечує його життєдіяльність; метаболізм.
2. Обмін енергією між різними системами, об’єктами або середовищами (наприклад, теплообмін).
1. Власна назва села в Україні, що розташоване в Івано-Франківській області.
2. (рідко, заст.) Місце, де щось відміняється, відрізняється від іншого; відміна, відмінність.
Процес відокремлення рідкої частини від твердої шляхом зливання рідини після відстоювання (наприклад, відділення бульйону від м’яса або рідини від осаду).
У хімії та лабораторній практиці — метод розділення суміші рідини та нерозчиненої твердої речовини шляхом зливання прозорої рідини (декантації) без збуджування осаду.
1. Вищий командний склад армії, загальна назва генералів і адміралів у збройних силах.
2. Збірна назва осіб, які мають генеральське (адміральське) військове звання.
3. Перен. Керівна верхівка, найвище керівництво в якійсь організації, галузі тощо.
Енергообладнання — сукупність технічних пристроїв, апаратів та систем, призначених для виробництва, перетворення, передачі, розподілу, накопичення або споживання електричної та теплової енергії.
Енергообладнання — технологічне обладнання промислових підприємств, об’єктів житлово-комунального господарства та інфраструктури, основним призначенням якого є забезпечення енергетичних процесів (наприклад, котли, насоси, вентилятори, компресори, трансформаторні підстанції).
1. Процес видалення мулу (дрібних частинок, осаду) з рідини шляхом відстоювання або фільтрації; очищення від мулу.
2. У техніці та промисловості — технологічна операція зневоднення та збагачення корисних копалин (наприклад, вугілля, руди) у водному середовищі, заснована на різниці у швидкості падіння частинок різної крупності та густини.
Вище військове звання або почесний титул у деяких країнах, що надається вищому воєначальнику, який командує збройними силами держави або об’єднаними арміями кількох держав під час війни.
Особа, яка має це звання або титул.
1. (техн.) Ступінь очищення рідини (зокрема води) від завислих твердих частинок шляхом відстоювання або фільтрування.
2. (перен., рідк.) Стан спокою, очищення від метушні, суєти; відчуття внутрішньої свіжості та ясності після стресу або виснаження.
енергоносій — речовина або фізичне поле, що містить енергію, накопичує її та може бути використане для її передачі, перетворення або виконання роботи (наприклад, вугілля, нафта, природний газ, електричний струм, пара).
енергоносій — у технічних системах: середовище (рідина, газ), що переносить теплову або механічну енергію від джерела до споживача (наприклад, вода в системах опалення, пара в турбінах).
Відмочування — процес тривалого замочування чого-небудь (наприклад, деревини, шкіри, волокон) у воді або спеціальному розчині з метою розм’якшення, очищення, видалення забруднень або підготовки до подальшої обробки.
Відмочування — у переносному значенні: навмисне затягування, відстрочування виконання якоїсь справи, рішення чи відповіді; прокрастинація.